Главная › Новости

Оскарження заповіту: що треба знати

Опубликовано: 22.10.2018

Представник відповідача у справі про оскарження дійсності договору купівлі-продажу земельної ділянки

Практично кожна людина рано чи пізно стикається з питанням спадкування майна. Як відомо, спадкування може здійснюватися за законом і за заповітом. На жаль, правовий інститут заповіту в Україні не користується такою шаленою популярністю, як у більшості європейських держав. За останніми статистичними даними лише 20% українців складають заповіти – це переважно люди, які бояться, що їхнє майно залишиться державі або особи, які в своєму житті вже мали проблеми зі спадкуванням за законом. Незважаючи на, здавалось би, незначну кількість заповітів, однією з найчисленніших категорій судових спорів про спадкування є справи щодо визнання заповіту недійсним. Близько 60% позовів про оскарження заповіту подають близькі та далекі родичі, діти від попередніх шлюбів, які виявляються обділеними спадкодавцем. Переважна більшість проблем із визнанням заповіту недійсним виникає саме через незнання окремих особливостей правого механізму спадкування за заповітом.

Законодавством встановлено два види недійсності заповіту – нікчемний та оскаржуваний.

Нікчемні заповіти

Нікчемний заповіт – це заповіт, що не створює юридичних наслідків, не підлягає виконанню і не потребує визнання його недійсним судом. Тобто немає необхідності оскаржувати такий заповіт в суді, оскільки він є недійсним в силу прямої вказівки на це в законі.

Райское место (85 серия)

Заповіт є нікчемним, якщо він:

складений особою, яка не мала на це права. Наприклад, людиною, яка була визнана судом недієздатною або обмежено дієздатною у зв’язку з психічним розладом чи зловживанням спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо; малолітньою чи неповнолітньою особою; представником від імені заповідача. складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення. Наприклад, не підписаний заповіт, заповіт без зазначення місця та часу його складання, усний або не посвідчений нотаріусом чи іншою уповноваженою законом особою заповіт.

Оскаржувані заповіти

На відміну від нікчемного заповіту недійсність оскаржуваного заповіту встановлюється у судовому порядку. За загальним правилом заповіт може бути визнаний недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Це означає що:

Виправдальний вирок Руслану Коцабі скасовано

заповіт складено у момент, коли особа не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними. Для встановлення такого психічного стану особи в момент складання нею заповіту обов’язковим є проведення посмертної судово-психіатричної експертизи (іноді – ще й почеркознавчої експертизи). Висновок такої експертизи є вагомим доказом, проте не тягне за собою «автоматичного» визнання заповіту недійсним, оскільки рішення приймається судом із врахуванням всіх наявних доказів в сукупності. заповіт складено особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку іншої особи.

Врахуйте, що окрім загальних підстав недійсності існує ще один можливий шлях оскарження заповіту – наявність недостойних спадкоємців. З переліку спадкоємців виключаються особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя; особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни чи скасувати його і таким чином сприяли виникненню права на спадкування у них самих або збільшенню їхньої частки у спадщині.

Недійсним може бути визнаний як весь заповіт, так і його частина (окреме розпорядження), при цьому недійсність окремого розпорядження з заповіту не тягне за собою недійсності іншої його частини.

Хто може оскаржити

Заповіт може бути оскаржений і визнаний недійсним за позовом заінтересованої особи. Законодавець прямо не встановлює, хто відноситься до цієї категорії, проте як свідчить судова практика заінтересованою особою може бути виключно особа, чиї спадкові права порушені у зв’язку із укладанням заповіту. Це можу бути спадкоємець за законом (діти померлої особи, її чоловік чи дружина, батьки, інші родичі, передбачені цивільним законодавством), спадкоємець за іншим заповітом (будь-яка особа, яка була визначена спадкоємцем в інших заповітах), відказоодержувач (особа, на користь якої здійснено заповідальний відказ).

Строк оскарження

Юридичні наслідки заповіту настають лише після смерті особи, яка склала заповіт. А тому оскаржити заповіт можна лише після смерті заповідача. Для оскарження заповіту застосовується загальний строк позовної давності – 3  роки з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Наслідки оскарження

Недійсний заповіт не має юридичної сили і не призводить до настання юридичних наслідків. У випадку визнання заповіту недійсним, спадкування відбувається за законом на загальних підставах. Проте якщо заповітів було декілька, у разі оскарження останнього, юридичну силу набуває попередньо складений заповіт.

Як уникнути оскарження при складанні заповіту

Якщо ви маєте намір скласти заповіт і хочете у майбутньому мінімізувати можливість його оскарження вашими родичами і близькими, врахуйте декілька порад:

Приділіть особливу увагу дотриманню вимог до форми заповіту і порядку його складання. Для цього зверніться за допомогою до кваліфікованого юриста. За декілька днів до складання заповіту доцільно взяти довідки з лікарні про те, що ви не перебуваєте на обліку в психоневрологічному диспансері, не страждаєте психіатричними захворюваннями. Не буде зайвою також виписка з вашої амбулаторної картки, у якій наявні записи терапевта про те, що ви не маєте скарг на здоров’я, почуваєтесь добре, усі ваші медичні показники в межах вікових норм. У такій виписці важливим буде вказівка терапевта на те, що лікарських препаратів, які впливають на здатність усвідомлювати значення своїх дій і можливість керувати ними вам не призначено і що з ваших слів як пацієнта, ви їх не вживаєте протягом останніх двох місяців. Не полінуйтесь до такої виписки також додати результати ваших останніх аналізів. Залучіть двох свідків, для того, щоб вони були присутні у нотаріуса в момент складання заповіту. Як варіант – свідком міг би бути психіатр за професією. При виборі нотаріуса, який буде посвідчувати заповіт, надайте перевагу тим, які ведуть відеозйомку. Зазвичай, нотаріуси, як і ви, зацікавлені в тому, щоб засвідчені ними заповіти не були оскаржені, тому деякі з них ведуть відеозйомку процесу написання і посвідчення заповіту. Наявність відеозапису в подальшому може допомогти в обґрунтуванні того, що ви були повністю дієздатними у цей момент. У випадку неможливості звернутися до нотаріусу для посвідчення заповіту, врахуйте особливості посвідчення заповіту уповноваженими особами. Такими уповноваженими особами у певних випадках можуть виступати головний лікар, начальник госпіталю, директор або головний лікар будинку для осіб похилого віку та інвалідів, капітан морського судна, начальник пошукової експедиції, командир військової частини, начальник установи виконання покарань, начальник слідчого ізолятора. При посвідченні заповіту уповноваженими особами обов’язково залучаються не менше двох свідків.

Чи реально оскаржити заповіт? Така можливість існує. Але це складна і довготривала справа, результат її розгляду в суді може бути непередбачуваним. Існує безліч нюансів, сукупність яких у різних видах може призвести як до несподіваного виграшу та визнання заповіту недійсним, так і до ще більш несподіваного програшу. Тому, якщо ви твердо впевнені, що справедливість на вашому боці і у вас є хоча б якісь докази вашої правоти,  залучіться підтримкою професійного адвоката з багатим досвідом ведення спадкових справ і відстоюйте свої законні права спадкоємця.

 

Бєлікова Анастасія

помічник адвоката – партнера практики

судового представництва

АО «Бачинський та партнери»

Наталії Жеманової