Главная › Новости

Податкові перевірки 2018

Опубликовано: 25.10.2018

Массовые проверки бизнеса начнутся с 5 октября 2018 года. СМОТРЕТЬ ВСЕМ

До перевірки краще підготуватися заздалегідь. У консультації — про особливості податкових перевірок станом на 2018 рік та рекомендації для платників податків.

 Зміст статті:

Податкові перевірки ДФС 2018: мораторію уже немає

Мораторій на планові перевірки для ДФС існував з початку 2018 року та з’явився через зміни до Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 03.11.2016 р. № 1728 .

Що зробити, щоб не боятися перевірок держпраці?

Однак, на підставі цього закону КМУ прийняв постанову щодо виключень з моніторингу: постанова КМУ від 18.12.17 р. № 1104 . Вона набула чинності 23.02.2018 р.  ДФС знаходиться в переліку виключень і набула права здійснювати після цього дня планові документальні перевірки .

У період з 23.02.2018 по 31.12.2018 ДФС уже має право проводити планові документальні перевірки

З планом-графіком документальних перевірок ДФС на 2018 рік можна ознайомитися на її веб-сторінці. Станом на 13.04.2018 р. (нараховує близько 5860 юросіб та близько 2000 самозайнятих осіб).

Тим, у кого початок перевірки потрапив на період 01.01.2018 – 23.02.2018 пощастило, так як можливості переносити планові заходи державного контролю чинне законодавство не передбачає (тільки технічні уточнення до графіку).

Види податкових перевірок

Тепер про види існуючих податкових перевірок. Для наочності їх назви та особливості розглянемо в таблиці нижче.

Суть перевірки	База для перевірки	Необхідність попередження
Камеральна
Мета – виявлення в поданій податковій звітності арифметичних та методологічних помилок, а також порушень строків подачі декларацій (розрахунків) та сплати податків.	Така перевірка проводиться в приміщенні ДФС на підставі податкових декларацій (розрахунків), які подав платник податку, а також на підставі даних СЕА ПДВ, ЄРАН, СЕА реалізації пального.	Перевірка не потребує наказів керівника ДФС, спеціальних рішень, повідомлень чи направлень. Проводиться в суцільному порядку, а не вибірково.
Документальна ( виїзна або невиїзна)
Документальна планова
Перевіряється своєчасність, достовірність, повнота нарахування і сплати всіх податків і зборів; дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на ДФС, оформлення трудових відносин.	Здійснюється на основі податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів обліку, первинних документів, а також документів, які отримані від інших платників податків ( пп. 75.1.2 ПКУ ). Перевірка передбачена планом-графіком проведення перевірок ( п. 77.2 ПКУ ).	Не пізніше, ніж за 10 кал. днів до початку перевірки платнику податків має бути направлений рекомендований лист з повідомленням про вручення або має бути вручене під підпис письмове повідомлення про перевірку та копія наказу про її проведення ( п. 77.4 ПКУ ).
Документальна позапланова
Як і документальної планової.	Як і документальної планової.	Проводиться без  попереднього повідомлення. Підстави – ст. 78 ПКУ .
Фактична
Перевіряється дотримання законодавства з обігу готівки, розрахункових операцій, касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв,  оформлення трудових відносин.	Здійснюється за місцем фактичного провадження платником податку діяльності, розташування господарських та інших об’єктів платника податку.	Без попереднього повідомлення. Підстави – п. 80.2 ПКУ .

Крім вищезазначених можна виділити окремо перевірки контрольованих операцій ( трансфертного ціноутворення ) ( пп. 39.5.2.1 ПКУ ). Такі перевірки проводяться виключно у формі документальних позапланових виїзних перевірок.

Ще можуть бути невиїзні позапланові електронні перевірки на підставі заяви платника податку на підставі п. 77.2 ПКУ .

Переконайтеся, чи можуть перенести планову податкову перевірку , якщо керівник і головний бухгалтер підприємства у відпустці, а виконуючих обов’язків керівника і головбуха не призначили?

 

Строки  та періодичність податкових перевірок

У таблиці нижче наведено строки проведення документальних перевірок ( ст. 82 ПКУ ).

Документальна перевірка	Вид платника податків	Строк перевірки, роб. днів	Строк можливого продовження перевірки, роб. днів	Призупинення перевірки, роб. днів
Планова	Великий	30	15	Не більше 30
Середній	20	10	–
Малий	10	5	–
Позапланова	Великий	15	10	Не більше 30
Середній	10	5	–
Малий	5*	2	–

*для ФОП, які не мають найманих працівник, максимальний строк перевірки 3 дні, якщо вони відповідають вимогам п. 82.2 ПКУ .

Щодо інших типів перевірок, то:

камеральна – здійснюється протягом 30 кал. днів після закінчення граничного строки подачі звітності (або з дня її подачі, якщо воно відбулося з запізненням) ( п. 200.10 ПКУ ); фактична – не повинна перевищувати 10 діб. Продовження – не більше 5 діб ( п. 82.3 ПКУ ).

Щодо періодичності перевірок:

документальні планові – періодичність визначається ступенем ризику. Для високого — не частіше 1 разу на рік; для середнього — не частіше 2 разів на рік; для незначного — не частіше 3 разів на рік); документальні позапланові та фактичні – періодичність не обмежується (може бути декілька разів на рік).

Що збільшує ризик включення в план перевірок

Критерії відбору платників податків за ступенями ризику визначені у Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженому наказом ДФС від 02.06.2015  № 524 . Отже, на що треба звернути увагу платнику податку? Ризик включення до графіку планових перевірок стає високим, якщо:

рівень зростання податку на прибуток вполовину менший, ніж рівень зростання доходів; у платника  є відносини з контрагентами, які ліквідовані або знаходяться у розшуку, що мають ознаки фіктивності, не подають податкову звітність, не знаходяться за своїм місцерозташуванням, мають анульовані свідоцтва платників ПДВ ; формування податкового кредиту від постачальника, який має менше 10 працюючих понад 5% обсягу загального податкового кредиту, але не менше 100 тис. грн; існують зовнішньоекономічні операції з нерезидентами з офшорних зон, наприклад, виплати їм дивідендів, відсотків, роялті; задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування протягом 2-х податкових (звітних) кварталів; задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за звітний рік; є збиток від операційної діяльності у звіті про фінансові результати ; інші витрати більші за 30% загальних витрат операційної діяльності; по фінансовій звітності визначаються показники, які свідчать про доведення платника податку до банкрутства: коефіцієнт Бівера < 0,15; фінансовий леверидж < 0,8; коефіцієнт поточної ліквідності < 1 протягом 2-х попередніх (звітних) періодів; податкові різниці при коригуванні фінрезультату склали понад 30% від самого фінрезультату.

Подача “від’ємної” декларації з податку на прибуток робить високим ризик включення платника податку до плана-графіка документальних перевірок

Також збільшують ризик до середнього:

наявність “безтоварних” операцій, про що можуть свідчити на думку ДФС: адміністративні витрати або витрати на збут перевищують 80% валового прибутку; на операції з платниками єдиного податку , які є керівниками чи співробітниками цього підприємства припадає понад 5 млн грн або понад 5% загального обсягу постачання, але не менше 100 тис. грн; зменшення сплати ЄСВ за попередні 12 місяців більше ніж на 20%.

Як зменшити ризик включення в план перевірок

Деякі з цих ризиків знаходяться під контролем платника податку, тому можна рекомендувати:

не подавати від’ємних податкових декларацій. Якщо вам потім треба використати від’ємне значення для погашення прибутку в наступних звітних періодах можна провести виправлення помилки шляхом подачі уточнюючого розрахунку або додатка ВП до декларації з податку на прибуток ; перевіряти своїх контрагентів хоча б за допомогою сайту ДФС: база “Дізнайся більше про свого бізнес-партнера”.

Далі цей ризикоорієнтований підхід буде тільки розвиватися – ДФС обіцяє з 1 липня 2018 року запустити ризик-орієнтовану систему перевірок.

Позапланова перевірка: що про неї може попередити?

Позапланова документальна перевірка може бути й не такою вже неочікуваною, хоча вона й відсутня в плані-графіку ДФС. Підстави для її проведення визначені п. 78.1 ПКУ . Серед основних:

неподача в установлений строк податкової декларації, розрахунку, звіту про контрольовані операції або документації з трансфертного ціноутворення; подача платником податку заперечення на акт перевірки або скарги на податкове повідомлення-рішення з вимогою повного або часткового перегляду результатів перевірки; від’ємне значення з ПДВ понад 100 тис. грн; відсутність відповіді платника податку на письмовий запит ДФС.

Щодо перших трьох причин – вони повністю під контролем платника податку. Щодо другої – на запит ДФС треба відповісти протягом 15 робочих днів з дня, який є наступним з дня отримання запит ( пп. 78.1.1 ПКУ ). Звичайно п. 78.1 має й інші підстави, але більшість з них передбачають попереднє звернення ДФС до платника податку з запитом. Звичайно, що перевірки у разі вчасної відповіді може й не бути, але ДФС завжди може відповідь розглянути як недостатню: непереконливі аргументи, недостатні докази тощо.

Отримали письмовий запит від ДФС – дайте вчасну відповідь та будьте готові до перевірки

Після отримання запиту стає зрозумілим напрям та причини можливої позапланової документальної перевірки. Порада одна – привести усі документи за ним в порядок.

Від проведення перевірок застрахуватися неможливо. Особливо, з огляду на те, що період, за який вони можуть проводитися, часто-густо необмежений. У такій ситуації рятує лише встановлення певних часових меж для притягнення до відповідальності за порушення, виявлені за результатами перевірок. Хоча й обмеження строками давності характерне не для всіх перевірок і зупиняє не всі органи контролю під час застосування санкцій. Тож з’ясуйте, які терміни давності для перевірки (виявлення помилок, штрафування) підприємства/підприємця органами ДФС, ПФУ, ФСС з ТВП, Держпраці?

 

Підготовка до перевірки

Під час підготовки до перевірки рекомендуємо звернути увагу на наступне:

чи є серед контрагентів високоризикові (див. вище про контрагентів, які збільшують ризик перевірки). По ним треба перевірити всі первинні документи. ДФС шукає зачіпки про неможливість здійснення господарських операцій з такими контрагентами, щоб визнати їх або недійсними або “безтоварними”; провести внутрішній аудит документів щодо очікуваного напряму перевірки вказаному в копії наказу на проведення перевірки; звернути увагу на оформлення причин здійснення операцій, які відображаються у первинних документах. Наприклад, акти приймання-передачі послуг мають містити точно передавати суть послуги, яка була надана. Інакше – це зачіпка для ДФС визнати цей акт або непов’язаним з господарською діяльністю або взагалі недійсним з витікаючими наслідками; в обсяг перевірки ДФС має право включити всі документи, але строк позовної давності по ним – 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.

Перевіряємо документи податківців

При проведенні документальних виїзних (планових і позапланових), фактичних перевірок податківець має пред’явити:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зокрема мають бути мета та вид перевірки, реквізити наказу, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвища посадових осіб, які проводять перевірку, підпис керівника або заступника; копію наказу про проведення перевірки; посвідчення, що дозволяє ідентифікувати особу податківця.

У разі проведення документальної невиїзної планової та позапланової перевірки має бути надіслане повідомлення, підписане керівником чи його заступником.

Якщо знайдені певні помилки у вищеперелічених документа чи якщо певного документа не вистачає – можна відмовити податківцям у доступі до об’єкта, склавши акт у довільній формі.

Ще одна рекомендація – зробити копії всіх документів, включаючи посвідчення.

Поведінка під час перевірки

Загальні поради:

не надавати податківцям документи, які вони не просили. Це не є порушенням. Всі документи краще надавати по мірі того, як їх запросили; можна відмовити від надання документів, які не пов’язані з предметом перевірки (має бути складений податківцями акт відмови у довільній формі). Така вимога з боку перевіряючих – їх адміністративна відповідальність за ст. 16621 КУАП ; не залишати податківців одних з оригіналами первинних документів. Вони не мають права вилучати оригінали; на проведення інвентаризації має бути відповідна постанова від ДФС. Якщо її немає – на усну вимогу можна відмовити. Якщо ж постанова є, то відмова від інвентаризації має наслідком арешт майна.