Новости Мира
Ваш надежный партнер!
Опубликовано: 25.10.2018
Земля є специфічним об’єктом обліку, з яким має справу далеко не кожне підприємство. Про нюанси відображення земельних ділянок в обліку, їх інвентаризацію піде мова в цій консультації.
Зміст статті:
Земельна ділянка – це частина земної поверхні зі встановленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється у її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об’єкти, ліси та багаторічні насадження, що на ній знаходяться. Таке право поширюється на простір, що знаходиться над і під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, яка необхідна для житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Таке визначення міститься у ст. 79 Земельного кодексу України ( ЗКУ ).
Комерційне підприємство може бути користувачем земельної ділянки, якщо вона знаходиться:
у його власності; в його оренді.Набути право власності на земельну ділянку підприємства можуть через ( ст. 82 ЗКУ ):
Щодо оренди, то право оренди земельної ділянки може бути:
постійним – таке право можуть мати тільки підприємства державної або комунальної власності, підприємства громадських організацій інвалідів України та релігійні організації ( ст. 92 ЗКУ ). Таким чином, звичайні комерційні підприємства не можуть мати землю у постійному користуванні; тимчасовим – орендувати можна у власників (юридичних і фізичних осіб) або в органів державної та місцевої влади (земельні ділянки державної і комунальної власності). Основний нормативний документ: Закон України “Про оренду землі” від 06.10.1998 № 161 (далі – Закон про оренду ).Інвентаризації земель є обов’язковою раз на 3 роки, про це йдеться в п. 10 Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань від 02.09.2014 № 879 . Інвентаризація земель проводиться за 3 місяці до дати річного балансу.
В ході інвентаризації необхідно перевірити наступне:
документи, які підтверджують право власності на земельні ділянки; встановлення площі земельних ділянок. Перевірити треба наявність витягу з Державного земельного кадастру щодо присвоєння земельній ділянці кадастрового номера, визначенням площі ділянки, її межі, місцерозташуванням; визначення експертної вартості земельних ділянок.Щодо останнього пункту, то згідно ст. 13 Закону України “Про оцінку земель” від 11.12.2003 № 1378 земельна ділянка та права користування земельною ділянкою відображаються у бухгалтерському обліку саме за експертною, а не нормативною оцінкою. Зі ст. 19 цього ж закону випливає, що підприємство не може провести оцінку таких земельних ділянок самотужки на основі створеної експертної комісії. Цейзакон вимагає, щоб експертна грошова оцінка земельних ділянок провадилася суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель.
Щодо частоти проведення експертних оцінок вартості земельних ділянок – певних вимог немає. Очевидно, що вони є загальними, як і для решти основних засобів згідно П(С)БО 7 .
Оформити результати інвентаризації земельних ділянок можна шляхом складання:
У разі, якщо земельна ділянка обліковується разом з будівлею, яка на ній розташована, під одним інвентарним номером, то вона входить до складу групи основних засобів “Будівлі та споруди” (субрахунок 103) та проходить інвентаризацію разом з будівлями та спорудами.
До відома!
Щодо відображення земельних ділянок, які перебувають у власності підприємства, призначений субрахунок 101 “Земельні ділянки” . Земельні ділянки відповідно до пп. 5.1.1 П(С)БО 7 “Основні засоби” разом з іншими основними засобами відображаються в ряд. 1010 Звіту про фінансовий стан (балансі) за формою 1 .
У разі якщо земельні ділянки утримуються виключно для здавання їх в оренду, то вони класифікуються як інвестиційна нерухомість з обліком на субрахунку 100 “Інвестиційна нерухомість”.
З орендованими земельними ділянками, то тут дещо складніше. Відображати їх на субрахунку 101 не можна, так як:
вартість таких земель не може бути достовірно оцінена; такі ділянки підприємство не контролює.Щодо контролю, то він передбачає можливість розпоряджатися таким активом, наприклад, продати, передати його во оренду (суборенду), обміняти. Однак, орендар земель державної та комунальної власності не може відступати право оренди іншим особами, вносити це право до статутного капіталу, передавати такі земельні ділянки в заставу ( ст. 81 Закону про оренду ). Також такі договори можуть бути розірвані при передачі землі на суспільні потреби ( ст. 321 Закону про оренду ).
Отже, у складі основних засобів такі земельні ділянки відображати не можна. Не можна й у складі нематеріальних активів, хоча в Інструкції до Плану рахунків ( наказ Мінфіну від 21.12.1999 № 291 ) є субрахунок 122 “Права користування майном”, де згадується й про “право користування земельною ділянкою”. Не можна, тому що орендована земельна ділянка не підпадає під критерії визнання активу : достовірність оцінки та наявність контролю (визначення активу зі ст. 2 Закону про бухоблік та п. 4 розділу ІІ НП(С)БО 1 щодо оцінки).
Таким чином, орендовані земельні ділянки в обліку нічим не відрізняються від обліку орендованих основних засобів, а тому доцільно використати позабалансовій рахунки, а саме 01 “Орендовані необоротні активи” . На цьому рахунку ведеться облік необоротних активів, отриманих за договором оренди, що обліковуються на балансі орендодавця. Земля державної та комунальної власності якраз і є таким активом, так як обліковується на балансі відповідної бюджетної чи державної установи.
Інвентаризація об’єктів на позабалансових рахунках здійснюється у такому ж порядку, як і звичайних.
Щодо амортизації земельних ділянок , то вартість земельних ділянок та природних ресурсів не є об’єктом інвентаризації ( п. 22 П(С)БО 7 ). Також для групи 1 (земельні ділянки) в ПКУ не визначений строк корисного використання, а отже, вартість земельних ділянок не амортизується і в податковому обліку ( пп. 138.3.1 ПКУ ).
Ситуацію в ході інвентаризації можуть ускладнити проведені поліпшення земельних ділянок, що знаходяться в оренді. Це процедури меліорації (рекультивації, осушення, іригаційні роботи тощо). Такі витрати необхідно капіталізувати і тут можливі 2 підходи для їх обліку:
використати субрахунок 102 “Капітальні витрати на поліпшення земель”. Такі витрати підлягають амортизації у звичайному порядку за П(С)БО 7 . Мінімальний корисний строк використання – 15 років ( п. 138.3.3 ПКУ ); за аналогією з обліком поліпшень об’єктів оренди використати субрахунок 117 “Інші необоротні матеріальні активи”. Згідно п. 27 П(С)БО 7 такі витрати амортизуються з використанням прямолінійного або виробничого методу. Для податкового обліку це група “Інші основні засоби” з мінімальним строком корисного використання – 12 років ( лист ДФС від 04.08.2015 № 16335/6/99-99-19-02-02-15 щодо визнання в податковому обліку витрат на поліпшення основних засобів);З одного боку, ці підходи рівнозначні. З точки зору бухобліку вони рівнозначні, так як у Звіті про фінансовий стан (балансі) в обох випадках поліпшення потрапляють до рядка “Основні засоби”. Щодо амортизації, то майже всі підприємства використовують тільки прямолінійний метод. Отже, для бухобліку немає практичного значення вибір субрахунку: 102 чи 117.
Однак, як бачимо, для цілей ПКУ ці підходи дають різний мінімальний строк корисного використання. З обережності, для тих підприємств, що здійснюють облік податкових різниць (обсяг доходів > 20 млн грн) можна дати рекомендацію в обох випадках встановлювати строк 15 років.
2013 © Все права защищены. www.osreg.ru . При копировании материала с сайта не забываем указывать источник в виде активной ссылки на сайт.